НАУКОВА ШКОЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО ПРАВА

Наукова школа конституційного та муніципального права на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є складовою частиною Харківської конституційно-правової школи, започаткованої наприкінці ХХ ст. академіком НАПрН України Ю.М. Тодикою. Значний внесок у формування цієї школи внесли такі відомі вчені, як доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України О.Н. Ярмиш та доктор юридичних наук, професор О.В. Марцеляк. Починаючи з 2014 року школу очолює доктор юридичних наук, професор В.О. Серьогін. Особливістю проблематики наукових досліджень даної школи є розробка фундаментальних політико-правових проблем, що перебувають на межі конституційного права та загальнотеоретичної юриспруденції. На сьогодні під керівництвом В.О. Серьогіна захищено 13 кандидатських дисертацій за спеціальностями 12.00.01 та 12.00.02; крім того, за його консультування захищено 2 докторські дисертації за спеціальністю 12.00.01.

Сьогодні на кафедрі конституційного і муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна працюють учні Ю.М. Тодики, О.О. Марцеляка та В.О. Серьогіна: кандидати юридичних наук, доценти М.М. Воронов, Ю.В. Градова, Л.М. Гришко, Т.В. Гудзь, Т.І. Гудзь, К.П. Данічева, Г.В. Зубенко, А.О. Червяцова. Науковцями школи опубліковано понад 500 наукових праць, надано десятки науково-експертних висновків органам державної влади та місцевого самоврядування. В.О. Серьогін і М.М. Воронов починаючи з 2019 року є членами Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

Представниками школи конституційного та муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна вирішено низку наукових завдань, котрі мають суттєве значення для розбудови України як демократичної, правової соціальної держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Зокрема, В.О. Серьогін розробляє теорію прав людини, є основоположником системно-структурного підходу до визначення змісту та обсягу конституційного права на недоторканність приватного життя (прайвесі). У його працях обґрунтовано ідею про те, що у змісті права на недоторканність приватного життя (прайвесі) слід виокремлювати окремі компоненти (правомочності) за аспектами приватного життя, за станами приватності та за вимірами. Ним уперше у вітчизняній юридичній науці здійснено історичну реконструкцію процесів формування та розвитку права на недоторканність приватного життя (прайвесі); визначено основні (юридично значущі) ознаки приватного життя; визначено критерії приватності; запроваджено в науковий обіг такі поняття, як «стан приватності», «склад приватності», «одорологічне прайвесі» тощо. Водночас В.О. Серьогін є одним із визнаних фахівців у галузі державного будівництва і місцевого самоврядування, лауреатом премії імені Ярослава Мудрого (2004 р.).

М.М. Воронов розробляє теорію актів законодавчої влади, досліджує проблеми територіальної організації публічної влади в Україні, зокрема шляхи здійснення конституційної реформи щодо децентралізації та удосконалення системно-структурної організації місцевого самоврядування, удосконалення форм безпосередньої демократії на локальному рівні. Ним визначено юридичну природу актів законодавчої влади, виокремлено їхні ознаки та відмінності від інших видів правових актів, здійснено класифікацію актів законодавчої влади; узагальнено зарубіжний досвід розробки і прийняття актів законодавчої влади; сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення нормотворчої діяльності Верховної Ради України.

О.О. Богашовим розкрито правову природу системи виборчих комісій; обґрунтовано необхідність запровадження дорадчих органів при Центральній виборчий комісії; удосконалено вчення про систему та зміст ознак, які дають підстави для класифікації виборчих комісій як органів публічної влади; сформульовано рекомендації щодо удосконалення системи професійної підготовки членів виборчих комісій шляхом започаткування академічних курсів підготовки на базі вищих юридичних навчальних закладів України.

У працях Ю.В. Градової надано характеристику інституту правового моніторингу в Україні як комплексного конституційно-правового інституту, в т.ч. визначено його суб’єктно-об’єктний склад, джерела, методологію, стадії; виокремлено основні моделі організації правового моніторингу в зарубіжних країнах; обґрунтовано доцільність запровадження в Україні змішаної моделі правового моніторингу (на зразок шведської) як найбільш адекватної перехідному стану українського суспільства; надано загальну характеристику відомчого правового моніторингу на прикладі органів внутрішніх справ; сформульовано пропозиції щодо інституційних змін в механізмі правового моніторингу в Україні.

Л.М. Гришко працює над концептуальними питаннями модернізації державного ладу монархій Арабського Сходу, з’ясуванням основних закономірностей і тенденцій політико-правового розвитку цих країн, особливостей його конституційного закріплення. У її працях надано розгорнуту характеристику державного ладу монархій Арабського Сходу; визначено конституційно-правовий статус вищих органів державної влади цих країн, з’ясовано головні фактори, що впливають на формування державного ладу цих монархій в сучасних умовах; визначено перспективи подальшого розвитку державного ладу цих країн в умовах модернізації; визначено роль ісламу в державно-правовому житті монархій Арабського Сходу; виокремлено елементи (аспекти) державного ладу, які закріплюються конституціями цих країн. До кола її наукових інтересів входять також проблеми «конституційної економіки», зокрема правовий статус комунальної власності.

Л.В. Гудзь досліджує проблеми вдосконалення виборчого права та виборчої системи України, зокрема в частині гарантування участі політичних партій у виборчому процесі, захисту виборчих прав громадян від протиправних посягань тощо. В її працях здійснено розробку конституційно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян України; проведено аналіз правових основ діяльності державних органів по забезпеченню виборчих прав громадян України; здійснено дослідження діяльності органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів в якості суб’єкта забезпечення виборчих прав громадян України; розглянуто організаційно-правові форми взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами, які забезпечують виборчі права громадян України.

Т.І. Гудзь розробляє проблематику розбудови місцевого самоврядування в Україні, зокрема питання правового статусу муніципальної поліції. До кола її наукових інтересів входять також проблеми гарантування конституційного ладу, конституційна деліктологія, реформування органів охорони правопорядку тощо.

У працях К.П. Данічевої розкрито специфіку конституційно-правового статусу членів Кабінету Міністрів України; визначено порядок їх призначення на посаду, кваліфікаційні вимоги, повноваження та гарантії діяльності; узагальнено зарубіжний досвід у даній сфері; запропоновано зміни до чинного законодавства, що визначає статус Уряду.

Дослідження Г.В. Зубенко присвячені проблемам конституційно-правовому статусу спеціалізованих контрольних органів, Зокрема Рахункової палати та Уповноваженого верховної Ради України з прав людини. До сфери її наукових інтересів належить також проблематика конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні в аспекті їх взаємозв’язку з громадянським суспільством, особливості правового статусу іноземців в Україні, національні та міжнародні механізми захисту прав людини тощо.

Н.Г. Масловою сформовано цілісну концепцію академічної свободи в Україні, орієнтованої на міжнародно-правові стандарти та кращі зарубіжні аналоги у даній сфері; розкрито зміст і структуру академічної свободи, у її складі виокремлено дві складові: індивідуальну та інституційну; виокремлено основні підходи до конституційно-правового закріплення академічної свободи. В її працях дістали подальшого розвитку наукові підходи щодо розмежування індивідуальної академічної свободи різних суб’єктів академічного процесу залежно від їх професійного рівня та функціональної ролі; створено доктринальну основу подальшого реформування освіти й науки в Україні на основі принципу академічної свободи та визначено пріоритетні шляхи такого реформування; удосконалено наукові підходи щодо конституційно-правового забезпечення академічної свободи в Україні.

Ю.М. Перервою створено цілісну концепцію законодавчого процесу в Україні; визначено сутність і зміст законодавчого процесу; досліджено еволюцію законодавчого процесу на вітчизняному та зарубіжному досвіді; здійснено порівняльно-правовий аналіз сучасного законодавчого процесу; висвітлено види суб’єктів та форми реалізації законодавчої ініціативи; здійснено критичний аналіз процедур розгляду та прийняття законів Верховною Радою України; висвітлено процедуру промульгації законів Президентом України; з’ясовано зміст і значення права вето глави держави; сформульовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавчого процесу в Україні.

У працях С.В. Пілюк з’ясовується юридична природа, зміст та обсяг юрисдикції органів конституційної юстиції; визначено сучасний стан конституційно-правового регулювання юрисдикції органів конституційної юстиції в Україні та зарубіжних країнах; надано загальну характеристику юрисдикції органів конституційної юстиції з урахуванням загальних моделей конституційного контролю, їх національних особливостей та тенденцій розвитку; удосконалено наукові підходи щодо класифікації моделей конституційного контролю та їх впливу на обсяг юрисдикції органів конституційної юстиції; встановлено загальні риси та особливості юрисдикції органів конституційної юстиції в Україні та зарубіжних країнах; сформульовано пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства, спрямованих на удосконалення юрисдикції Конституційного Суду України.

На сьогодні представниками школи конституційного та муніципального права на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна розвивається новий науковий напрямок – конституційні засади суспільного ладу України.

Зокрема, у працях О.В. Скупінського надано характеристику конституційно-правових засад економічної системи України. В його працях розвинуто концепцію «конституційної економіки», зокрема досліджено еволюцію конституційно-правового регулювання економічної системи; проаналізовано конституційні засади економічної системи України, визначено їх сучасний стан і перспективи розвитку; визначено систему основних (конституційних) принципів економічної системи України за чинною Конституцією 1996 р.; обґрунтовано основні напрямки поліпшення конституційно-правового регулювання відносин власності в Україні; сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинної Конституції України, спрямовані на удосконалення правового регулювання економічних відносин.

У свою чергу, А.М. Гільбуртом запропоновано цілісну концепцію конституційно-правових засад регулювання політичної системи України; розкрито «політичний вимір» сучасної конституції; сформульовано поняття «конституційна політика»; визначено систему конституційно-правових принципів політичної системи України та конституційно-правові засади організації публічної влади в аспекті політичної системи України; розкрито конституційно-правові аспекти функціонування інститутів громадянського суспільства як суб’єктів політичної системи України; розроблено концептуальні підходи щодо реформування конституційно-правових засад політичної системи України в руслі розбудови демократії участі та консоціональної демократії.

Перспективним напрямком подальших досліджень представників школи конституційного та муніципального права на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є розробка конституційно-правових засад інформаційного суспільства в Україні, зокрема пошук шляхів реалізації форм прямої та представницької демократії за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, гарантування прав людини і громадянина у кіберпросторі тощо.