Міжнародне співробітництво

МІЖНАРОДНІ ЗВ'ЯЗКИ

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна має давні традиції міжнародного співробітництва. Університет широко розвиває міжнародні зв’язки, зокрема, за допомогою співробітництва з вищими навчальними закладами зарубіжних країн; відряджає викладачів, співробітників, аспірантів за кордон для участі в наукових конференціях, наукових дослідженнях, стажуваннях, мовних курсах тощо, а також приймає іноземних фахівців в університеті. Викладачі, співробітники, докторанти, аспіранти і студенти беруть активну участь у конкурсах для одержання стипендій або грантів різних міжнародних організацій та фондів.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна з 1974 року є дійсним членом Міжнародної Асоціації Університетів/ЮНЕСКО — всесвітньої асоціації, що налічує понад 150 країн-членів та співпрацює із загальною мережею міжнародних та національних організацій. У 1988 році університет підписав Велику Хартію Університетів – документ, який відображає фундаментальні цінності та права європейських університетів, вузівську автономію та академічну свободу. Ініціаторами підписання Хартії виступили Європейська Асоціація Університетів та Університет м. Болонья (Італія). З 1989 року Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна є співзасновником та дійсним членом Євразійської Асоціації Університетів – неурядової організації, що об’єднує на добровільних засадах університети євразійського регіону. У 2003 році університет було внесено до Світового довідника вищих медичних навчальних закладів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародного довідника медичної освіти Фундації розвитку міжнародної медичної освіти (США). У січні 2004 року Харківський національний університет став повним індивідуальним членом Європейської Асоціації Університетів. У березні 2010 року університет прийнято до Асоціації Європейської мережі ядерної освіти в якості асоційованого члена.

Наразі університет здійснює міжнародне співробітництво із 125 зарубіжними вищими навчальними закладами та організаціями.

Одним із головних напрямків міжнародної діяльності є проведення вченими університету спільних наукових досліджень з вченими вищих навчальних закладів/організацій-партнерів. Найбільш ефективне співробітництво здійснюється з Білоруським державним університетом (Білорусь); Великотирновським університетом імені Святих Кирила та Мефодія, Софійським університетом імені Святого Климента Охридського, Болгарською академією наук (Болгарія); Аньхойським університетом (Китайська Народна Республіка); Гданським університетом, Університетом імені Адама Міцкевича в м. Познань (Польща); Московським державним університетом імені М. В. Ломоносова, Інститутом ядерних досліджень РАН (Росія); Університетом імені Фрідріха-Олександра в Ерлангені-Нюрнберзі, Інститутом фізики плазми імені Макса Планка (ФРН), а також з університетами Прикордонного білорусько-російсько-українського університетського консорціуму.

Відповідно до «Стратегії гармонізації державного управління країн ЄС та Східного Партнерства», що підписана 28 країнами Європи, в тому числі й Україною, передбачено формування єдиного освітнього простору країн ЄС та Східного Партнерства. Даною загальноєвропейською стратегією передбачено й впровадження міжнародних програм студентського обміну (МПСО) та програм подвійних дипломів (ППД) між найбільшими українськими університетами та провідними університетами ЄС.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна є активним учасником даного міжнародного процесу. Так, у міжнародних програмах студентського обміну взяли участь майже 1 тисяча осіб, що навчаються в університеті (за даними Міністерства освіти і науки України).

Найбільш ефективними є програми Erasmus Mundus, програма німецьких академічних обмінів DAAD, стипендіальна програма Fulbright та програми Інституту відкритого суспільства (Вашингтон).

Однією з основних завдань у сфері міжнародної діяльності, які стоять перед вузом, є створення та впровадження інноваційних освітніх програм спільно з провідними зарубіжними вузами партнерами.

Основні завдання, які ставить перед собою університет в сфері інтернаціоналізації: створення і впровадження інноваційних освітніх програм спільно з провідними зарубіжними вузами партнерами; підвищення рівня компетентності професорсько-викладацького складу в оволодінні іноземними мовами; активізація академічної мобільності учнів і науково-педагогічних працівників, та інше.

Стрімкі темпи розвитку виробництва і впровадження інноваційних розробок диктують необхідність диверсифікації освітньої системи, а також підходів до професійної підготовки кадрів. Це, в свою чергу, вимагає більш тісної взаємодії вузів з безпосередніми замовниками – державними і приватними комерційними підприємствами, в тому числі закордонними. Результатом такої співпраці з бізнесом стає відкриття корпоративних програм навчання.

Таким чином, завдяки високому ступеню залученості в міжнародну науково освітній простір університет вирішує одночасно кілька завдань: по-перше, підвищення якості підготовки випускників, в тому числі за рахунок тісної роботи з промисловими підприємствами, компаніями ІТ сфери, і т.п.

Всі випускники програми Erasmus погоджуються з тим, що програма є вкрай корисним досвідом, можливістю повчитися один у одного, а також познайомитися з культурним розмаїттям.

Підсумовуючи треба зазначити:

1. На юридичному факультеті триває реалізація освітнього проекту Модуль Жан Моне 611432-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE «Criminal policy of the European Union / «Кримінальна політика ЄС», створення спеціального навчального курсу, присвяченого кримінальній політиці ЄС в умовах карантину.

Учасники проекту (керівник робочої групи – завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін, доктор юридичних наук, професор Житний О.О., координатор проекту – доцент Давиденко М.Л.; члени робочої групи: професор Кагановська Т.Є., доцент Слінько Д.С.) особливо зацікавились перевагами та недоліками Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в окремих аспектах кримінальної політики, інституціонального устрою, співробітництва у сфері протидії злочинності, адаптацією українського законодавства до норм ЄС, тощо.

Важливим досягненням освітнього проекту стало поглиблення партнерських відносин між лекторами та слухачами проекту, що обумовило позитивний ефект спільного навчання в процесі реалізації мети і завдань проекту.

2. Триває другий рік реалізації Проекту 2020/2021 н.р. Модуля Жана Моне Erasmus+ Programme of the European Union «Європейські стандарти місцевого самоврядування та регіональна політика ЄС»/ «European Standards of Local Self-Government and EU Regional Policy» 2019-2022 рр. (номер проекту 611631-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE. Грантова угода 2019-1872/001-001).

Структура курсу включає 11 тем, присвячених європейським стандартам місцевового самоврядування та регіональній політиці ЄС, які були розглянуті на лекціях та під час семінарських занять. Лекції призначені для всього курсу студентів; семінари – для кожної навчальної групи студентів окремо.

В період з 1 вересня по 30 грудня 2020 року для чотирьох груп, в яких навчається 70 студентів 4 курсу юридичного факультету спеціальностей «Право» і «Міжнародне право», було прочитано 18 лекцій та проведено 12 семінарських занять. Навчальну дисципліну внесено до навчального плану підготовки студентів 4 курсу юридичного факультету (Право - 081; Міжнародне право – 082).

Навчальні матеріали до курсу були розміщені у Google Classroom навчальної дисципліни. Оперативна комунікація зі студентами та викладачами здійснювалася за допомогою групи у Telegram. Читання лекцій та проведення семінарських занять здійснювалося на платформах – ZOOM, MEET.

Лекторами виступили:

1. Професор Т. Кагановська, декан юридичного факультету.

2. Професор С. Серьогіна, директор Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України.

3. Професор В. Серьогін, професор кафедри конституційного і муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

4. Доцент М. Воронов, завідувач кафедри конституційного і муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

5. Доцент А. Червяцова, доцент кафедри конституційного і муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

6. Професор С. Рагоне, професор кафедри порівняльного публічного права юридичного факультету Болонського Університету (Італія).

7. Професор Д. Боггеро, професор конституційного права юридичного факультету Туринського Університету (Італія).

Професор Сабріна Рагоне прочитала відкриту лекцію на тему «Регіональна політика ЄС». Професор Джованни Боггеро прочитав відкриту лекцію на тему «Реалізація регіональної політики ЄС в процесі реформування систем врядування держав-членів».

Серед заходів з наукової діяльності 7 грудня 2020 року кафедра конституційного і муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна спільно з Науково-дослідним інститутом державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України провели Всеукраїнський круглий стіл «Муніципальна реформа в Україні: проблеми і перспективи», який присвячений Дню місцевого самоврядування в Україні за фінансової підтримки Виконавчої агенції з освіти, аудіовізуалізації та культури Європейської Комісії ЄС.

23 квітня 2021 року за фінансової підтримки Виконавчої агенції з освіти, аудіовізуалізації та культури Європейської Комісії ЄС на юридичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна відбулася міжнародна науково-практична конференція «Регіональна політика ЄС: концепції, напрямки, значення для України». З огляду на запроваджений в Україні карантин конференція відбулася заочному форматі. У роботі конференції взяли участь понад 80 фахівців, у тому числі 17 докторів та 58 кандидатів наук з більш як 20 навчальних і наукових закладів України, а також посадові особи місцевого самоврядування, молоді науковці.

Повна інформація щодо реалізації проекту розміщено на сайті юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (http://law.karazin.ua).

Слід зазначити, що всі заходи, які передбачені, програмою Модуля виконані у повному обсязі..

3. На факультеті реалізується Проект Медіація: навчання та трансформація суспільства» (MEDIATS). Грантовий проект програми Європейського Союзу Еразмус+, що має на меті розбудову потенціалу університетів для поширення медіації в Україні, Азербайджані, Грузії, посилення демократії та об'єктивного вирішення проблем шляхом набуття найкращих європейських практик. Координатором проекту є Бізнес Академія Нідерландів (Netherlands Business Academy), співкоординатором – Університет «КРОК», Україна. 15 липня 2020 р. Відбулося засідання 3-го Керівного комітету проекту Еразмус+ MEDIATS «Медіація: Навчання та трансформація суспільства» за участю команд проектів з Нідерландів, Іспанії, Латвії, Німеччини, України, Грузії та Азербайджану. На зустрічі були обговорені досягнуті результати та виклики MEDIATS, підготовка звіту про прогрес, попередні дати зустрічей за, стажування студентів, придбання обладнання та книг. Університет КРОК, власник WP Dissemination and Sustainability, детально представив діяльність з робочого пакету - організація міжнародних та національних основних заходів, випуск публікацій, інформаційний бюлетень проекту, веб-сайт, промо-кампанію.

Друга частина зустрічі була присвячена обговоренню питань розвитку медіаційних структур та просування медіаційних цінностей. Ян ван Цвітен, ректор НЛБА, представив Голландський реєстр медіації. Великою перевагою зустрічі було те, що голова Асоціації медіаторів Грузії Іраклій Кандашвілі приєднався до зустрічі, виступив з презентацією про новостворену асоціацію та її діяльність загалом та відповів на запитання партнерів. На усіх етапах реалізації проекту задіяні викладачі факультету.

4. Юридичним факультетом було подано відомості щодо QS рейтингу до Навчально-методичного центру про кандидатури академічних експертів та експертів-роботодавців, з якими співпрацює факультет, що послугувало підвищенню нашого університету в зазначеному рейтингу.

5. Інша інформація яка стосується статистичних даних про академічну мобільність студентів, викладачів, адміністративного персоналу, також щодо видання монографій, підручників, учбових посібників, збірників наукових праць та інформації щодо співробітництва юридичного факультету із закордонними вищими навчальними закладами/організаціями-партнерами ХНУ імені В.Н. Каразіна, а також щодо індивідуального співробітництва фахівців юридичного факультету з науковцями інших закордонних ВНЗ та організацій у 2019/2020 році додається у додатках.

Здійснюється співробітництво:

з Університетом Вісмар (Німеччина, м. Вісмар) за програмою подвійного диплому;

з Левітт Інститутом міжнародного розвитку (США) у межах проекту «Розбудова української незалежності та сталої демократії»;

з Бізнес-академію Нідерландів (Нідерланди, м. Бреда), за Проектом Медіація: навчання та трансформація суспільства» (MEDIATS);

Також заплановано ще багато проєктів для реалізації на нашому факультеті.

Викладачі проходять стажування в зарубіжних університетах за програмами академічних обмінів — Erasmus Mundus та Fulbright.

Відкриті всі можливості для активної академічної мобільності студентів, аспірантів, докторантів, усіх хто бажає навчатися.

На стадії попередніх домовленостей встановлено зв’язки з юридичними факультетами таких зарубіжних університетів як:

Каунаський університет імені Вітаутуса Магнуса (Литва);

Університет Естремадури (Іспанія);

Бєлстокський університет (Польща);

Білоруський державний університет (Республіка Білорусь);

Могилевський державний університет (Республіка Білорусь);

та іншими.